ПОЧАТОК

О нас

Бесідувати о Щестю мож товды, коли зыйдут ся деякы обставины, подіі, стрітят ся учутя і думкы, ідея і радіст з іх воплочыня… Тото зродило ся іщы в минулым столітю, в 1997 р., в головах лемківской тріады: Романа Корбича, Петра Квокы і Мирослава Трохановского. То они дали фундаменты тому, што днес называме СЕРЕНЧОМ – Щестьом (то рідкє уж серед Лемків слово – архаізм, котрий хоснуют іщы Русины з Пряшівской і Підкарпатской Руси). Хлопці, заінспіруваны традицийном музыком Лемків – спадковином своіх дідів-прадідів, та фурт збільшаючом ся популярністю авторской інтерпретациі фольклору, рішыли основати ансамбль, до котрого пак пришли наступны (спочатку – самы Русины). Окрем основателів, ґрупу творили: Мирко Боґонь, Демко Трохановскій, Галина Чергоняк, Йоанна Михняк, Анна Гоньчак, Мирко Кава. Потім долучыл перший Поляк – Юзек, а дальше Данько Ґалчык, Євген і Марта Корбичы, Івона Корбич, Лукаш Дембскі – другій Поляк, Анна Дрейович, Славомир Трохановскій, Яков Дзюбина, Єва Лучейко, Мирослав Дзюбина та Кжыштоф Міка.

Початок гудакуваня был барз спотнанічний — важнійше од артистычных, або естетычных елементів было спільне творіня. Мандолина з трісненым ґрифом, котра давнійше прикрашала стіну над чыйсым шпаргетом, вытесаний бубен – куплений деси в Бєщадах – бо сподабал ся Ромкови, тяжко дыхаючий, обдертий контрабас, пожычаний од Маестра «Лемковины»… а вертаючы іщы до самой назвы ансамблю, єй ґенеза то днес уж леґенда. Так сясеренчливо зложыло, же был під руком лемківскій словник. Зачало ся выбераня. По парох неуспішных пробах – повело ся! Серенча! Хоц днес уж тяжко повісти, як тому выбераню помогло выпите скорше вино. J

Помаленькы выокремлял ся стиль лемківского ансамблю. То непрестанно тырваюча еволюция, котра, ачий днес, іде дальше. Першы творы находили ся деси медже фольклором і фольком. На товдышній інструментарий складали ся ґітара, акордеон, контрабас, мандолина, сопілка, альтовий флет, бубен, тамбурин. Чути было домінуючий звук фольклору — ци не за справом акордеону — але мож уж было достеречы деякы зачаткы барже свобідной інтерпретациі. Артистычным шефом ансамблю остал і остає до днес Мирко Боґонь. Рокы 1997-2000 то концерты такой лем для своіх, т.є. для лемківской публикы (ватры, Лемківска Творча Осін, ітп.). Потім явили ся концертовы оферты з цілой Польщы. Товды же, творчіст Серенчы одкрыла ся на новы стилі, а через шырше думаня над композициями і гляданя „нового” звуку, днешній вид нашого граня то синтеза ріжных музычных смаків. Очывидно, ядром фурт остає обшыр народных мельодий, але, в деякій мірі, чути тіж влияня корінной музыкы інчых реґіонів світа: латіно, ірляндской, польской (і шырше – славяньской), африканьской, ачий арабской. Являют ся елементы реґе, джазу, клясычной музыкы. Мы — прібуєме тот своєрідний міш-маш даяк обняти, хоц треба повісти, же приведений синкретизм то наша специфічна прикмета. До хоснуваных початком інструментів дішли гушлі, вшелеякы флеты, бірмбаум, трубка, афро-кубаньскы бубны і перкусийны „заваджайкы”. В нашій музыці найбарже корінныма назвеме предовшыткым текст і мельодию, але і тото не все береме як принцип, бо, хоц в більшости походят з лемківскых народных пісен, авторскы тексты і композициі тіж нам не чужы.

Нашы аранжациі освітляют музыку Низкого Бескіду новыма промінями. Тото інче пізріня на фольклор позвалят дійти до сучасного уха, позвалят пропаґувати культуру нашого реґіону, але, наперед, дає радіст з творіня нового.Серенча награла уж пару проґрамів для Польской Телевізиі і Польского Радия. Окрем концертів, в деякы вікенды мож нас стрітити в Высові-Здрою, в корчмі „Гостинна хыжа” („Gościnna Chata”), де презентуєме головні фольклор. По дорозі, в 1998 році, мали сме єдно непрофесийональне награня. То касета-демо – днес, хоц смієме ся, коли єй слухаме, маме до ней великій сентимент.

В 2004 році, спілпрацуючы з локальныма властями і Радийом Краків (там проходила награньова сесия), вышла перша наша платня пн. «Під облачком» . Маме і дві дальшы: «Зеленым гадвабом» з 2007 р. і «ПОЗА ГУМЕН» з 2012 р. Тепер робиме над наступном платньом, котра вкаже ся кінцьом того рока.

… што-ж! Приходте на нашы концерты, желаме вельо серенчы!

Pin It on Pinterest